Светлое будущее / Федір МЛИНЧЕНКО. ДЕДУШКА ІМЄЄТ ВНУЧКУ

Проект (робоча назва), в якому наразі беру натхнéнну участь, переколóшкав цнотливі взаємини з Мартою. Моєю знайомою з Торонто.

До неї іноді звертався з проханням перекладу англійською матеріалів зі "шпальт" українських ЗМІ про того чи іншого депутата Верховної Ради України.

Бо прáглося, щоб наші заокеанські крéвники, для яких українська зробилася ще незрозумілішою, аніж для Пахлó-Азарова, дізнавалися з перекладів Марти про слуг народу та про те, що в Україні коїться між отими слугами, зрозумілою для них мовою. Тобто англійською.

Марта - уроджéна канадійка. Все життя вимрíювала приїхати на батьківщину свого діда. Мрія так і залишилася мрією. Проте протягом кількох років нашого віртуального спілкування в інтернетівському павутúнні ми так запізнáли про смаки й погляди один одного, що іноді ловив себе на думці, буцім товаришуємо з дитинства.

Але якось, пересилаючи канадíйці матеріали, аж геть забув, що вона, володіючи українською, англійською та ще кількома європейськими мовами, про російську, як кажуть, тільки чула.

Я ж, як на гріх, серед документів про засновника Партії регіонів Володимира Рибака надіслав, не догледівши, кілька матеріалів, де їхні автори послугóвувалися не тільки українською мовою, а й російською. Ся обставина й виґулькнула у наших віртуальних взаєминах аж геть не уявною прикрістю - ми пересварилися. Не через мову. Джерелом нашого непорозуміння стáвся зміст. Точніше - певна його частина та окремі слова чи словосполучення, які й зачепили богопослушне у греко-католицькому вияві єство Марти.

Ся інформація, зазначу, вúкликала у Марти іронічний коментар та кпúни з пані Бондаренко, котра зверхньо навчає солідного автора грубезної книжки, а не якогось там початківця, як йому поводитися на "пресýсі".

Не зіпсувала Марті настрою й ося інформація.

Хоча між нами, скажу, все ж виникла суперечка стосовно християнських чеснóт у сина Володимира Рибака - Олександра, який, за словами Юрія Стара (громадянина США), повівся з американцем не вельми чемно.

Обставина, що українські ЗМІ не замовчують сей конфлікт - сімейну драму між Юрієм Старом, Іриною Фріденталь, Олександром Рибаком та "внуком Мішкой", на думку моєї інтернетівської знайомої, свідчила про свободу слова в Україні.

Але свободи, як з'ясувалося, буває якщо й не забагáто, то нáдмір у сій справі іноді присутній. Кажу не про обов'язкове цензурування інтернетівського "забору". А про ніби відсутність культури ув окремих допúсувачів...

Розшифровуючи Марті ті всі "за...л", "е...ый", "п...ц", я й сам дещо знічувався. Не тому, що ті слова чув чи бачив уперше. Просто перед тим ми торкнулися теми мовних рóзкошів ув перекладах Миколи Лукаша. Знаєте, ось щойно говорили про високе і прекрасне, а тут зненацька про "х...ло" та "пи...р". І Марта, як кажуть, дала відбій - вона, відімкнувшись, перервала наше спілкування.

Спочатку подумав, що то технічні проблеми. Але ось минула доба, потім тиждень; сплив місяць, а зв'язатися з Мартою ніяк не міг, бо, здогадувався, записали мене в "чорний список"...

Було не просто прикро, а почувався аж геть зле. Так, як ото тоді, коли ще в доперестроєчний час, викладаючи українську літературу в школі, ніяк не міг утямити, чому підлабузницький вірш Павла Григоровича Тичини "Партія веде" у дітей викликає сміх - хлопці затуляли долонями роти, щоб стримати регіт, а дівчатка соромливо відводили від мене погляд.

Зламаний зіпер на ширінці своїх штанів я помітив уже аж після уроку... Було мені дуже ніяково. Отак і з Мартою - картав себе за недогляд, що не просто надіслав їй сороміцькі для християнської душі українця й українки слова, а ще й почав тлумачити той дурнуватий зміст.

Проте останньою краплиною, яка увірвала терпець Марті, були навіть не матюки, а двозначність словосполучення "імєєт внучку".

Про се мені розповіла сама Марта, коли через кілька місяців її гнів на мене звітрíв. Їй здалося, що я не просто зумисно подав послідовно ту всю гидоту, а й ще щось додав від себе чи перекрутив факти.

Але ж "дєдушка Вова" (чи то пак - засновник Партії регіонів Володимир Рибак) таки справді "імєєт внучку 16-ті лєт".

І слава Богові! Бо у мене, приміром, нема ні внука, ні онуки. Тому я лише мрію їх "імєть"...

Якщо ж без жартів, то мій університетський викладач російської мови, пояснюючи значення слова "імєть" у різних словосполученнях, радив, аби уникнути брудних натяків та не дати підстав покепкувати, треба вживати те слово виключно зі словами, які позначають предмети, а не істот. Бо насправді, міркую, в родині Рибаків "внучку імєєт" не "дєдушка", а її законний чоловік.

А "дєдушка" якщо ще й "імєєт", то мабуть не внучку, а напевно досвід заснування Партії регіонів та ще звичку заїдати горілку салом.

Бо внучку він таки мабуть любить, пестить, ніжить, обдаровує, як і належить нормальному дідусеві, а не вряди-годи кохає... Тобто "імєєт".

І насамкінець.

Я не вживаю, спілкуючись українською, в своїй мові матюків, замінюючи ними те чи інше повнозначне слово. Інша річ - анекдот, з якого, як і з пісні, слів не викинеш. І можу на захист матюка в анекдоті, коли без гидкого слова, дотеп набуде ознак "тонкóго англійського гумору", наразі навести з десяток прикладів.

Бо життя в соціумі, погодьтесь, є життям соціуму, щоб осе перед вами удавати, буцім шаріюся, почувши матюк, чи що якийсь там "дєдушка" "імєєт внучку". Але мені цікаво інше.

Як ото б озвучував, приміром, суддя, зачитуючи документи справи, слова "за...л", "е...ый", "п...ц", "х...ло" та "пи...р", які ніби Олександр Рибак надіслав есемескою на телефон Юрія Стара?

І чи можна було б, якби суддя вимовив ті слова в залі судових засідань, кваліфікувати се як дрібне хуліганство?

Ізя 01 Февраля 2012 01:45
Партия рыгионов нас всех имеет, а не только своих внучек! Причём во все отверстия имеет, с момента своего создания!

t 20 Января 2012 20:25
Это оружейные снаряды бывают холостыми, а слово всегда работает. Храни вас Бог.

Лида 19 Января 2012 18:22
Теж рада, що знову працюєте. Чому така довга перерва?

Свиридов 17 Января 2012 15:00
Бабка за репку, внучка за бабку, а дед пристроился за внучкой.

Глеб 16 Января 2012 15:18
Та он всех вас имеет и внучка его тоже вас имеет. Заработай столько! И... Ну, понятно.

Лана Солодова 16 Января 2012 14:32
А такое красивое название! А как оно будет звучать на украинском?

Гліб О-К 16 Января 2012 13:49
Про горілку й сало сподобалося. Я теж не матюкаюсь.

Анна 16 Января 2012 12:11
А кто этот Фортадо? Впервые слышу. Но юркий парень.

Sanyek 16 Января 2012 11:42
Наконец объявился!!!!!!!! А я то думал, что уже закрыли.

Имя

Будь ласка введіть Ім'я

Сообщение

Сообщения не должны содержать ссылки на сайты

Проверочный код

Я не робот

Будь ласка введіть код